- 08-07-2026-yaksha-titan.jpg (34.39 Кіб) Переглянуто 125484 разів
Загальна Зала: Титанічні сили (Якша / Яґша / Якши) в Дхармічних (Тантричних) культах-традиціях-пантеонах.
Аріман Азмаат пише: """"""Ви маєте розуміти, що деякі титанічні архетипові образи стародавніх (примордіальних, стихіальних) сил природи та її фундаментальних законів, були переосмислені у відносно нових "сучасних" культах (антропоморфних, молодих богів), під новими своїми іпостасями, образами, іменами та ликами. Як це сталося колись, до прикладу з Велесом (Власієм), Гекатою, Апам-Напатом, Куберою та Якшами, Велетнями-Волотами, або іншими титанічними стародавніми силами, яких під час епохи правління молодих богів (олімпійських, олюднених) почали позиціонувати під новими демонічними або деструктивними образами дикої (темної, страшної, неприборканої, хаотичної) небезпечної природи, як це частково сталось зі стародавньою спадщиною Лівана, Бааль-Бека, спадщиною до-авейстійської і до-зороастрійської реформи, деякими семітськими, шумерськими, вавілонськими, аккадськими духами, богами або місцевими божками стихій, сил різних аспектів природи. Якши мають, також, своєрідну, "титанічну", "грубу", "стихіальну", "стародавню" природу походження. Ви маєте розуміти, що в усіх світових пантеонах, в усіх культах, і навіть сучасних молодих релігіях (Іслам, Християнство, ТаНах), в усіх культурних спадщинах, присутні титанічні "вкраплення" образи більш старих (титанічних) сил, які вибірково, одинично, просочились в сучасні пантеони, культи і традиції, в усіх країнах, в усіх народах, на всіх окультурених континентах. Тому, для вашого розуміння, для кращого усвідомлення, рекомендуємо Вам ознайомитись з компіляцією довідкового матеріалу зі сходознавчих джерел, який був опублікований нижче. Дякуємо за увагу""""".
ЦИТУЄМО (З НАШИМИ КОМЕНТАРЯМИ):
Санскритський термін Якша (санскр. यक्ष, yakṣa; палі: yakkha; тибет. gnod sbyin):
У далекосхідних адаптаціях, в Китаї та Японії, цей корінь трансформувався у Яша (夜叉). У мітології, релігієзнавстві та іконографії Сходу це не один конкретний персонаж, а цілий клас напівбожественних істот, духів природи та охоронців-хранителів (або воїнів стражів). Якші належать до найдавнішого пласту автохтонних (доведійських) культів Індії (Земля "Бгарат", "Країна Бхарат"). Вони уособлювали приховані сили природи: земні надра, коріння дерев, джерела води та приховані скарби (як матеріальні, фізичні дари, а також духовні, містичні сили, силові та магічні скарби, знань або мудрості, або джерел сили).
Згодом вони були інтегровані в усі три великі течії дхармічних культів: Ведизму, Три Колісниці Будизму (Ваджаяна, Хінаяна, Махаяна), а також Джайнізм. Цар і повелитель усіх якшів, великий володарю скарбів — Кубера (в будійських течіях відомий також, як: Вайшравана), бог багатства, золота та північної сторони світу (північної сторони, хтонічної сили землі). Його резиденція, Алака в Гімалаях, описується в Пуранах як місце скупчення неймовірних коштовностей. В культовому та мітологічному вимірах Якша має виражену подвійну (амбівалентну) природу, від благодійника до демона.
Благочестивий охоронець і дух родючості: у цьому аспекті Якши є захисниками-хранителями міст, озер, скарбниць та священних місць сили або джерел особливої сили (ієротопосів, духовних місць, священних місць, шаманських місцевостей сили, природних храмів). Вони дарують достаток і добробут тим, хто виявляє до них повагу. Їхні жіночі відповідники — Якшині (або Якші) — зображуються в індійському мистецтві як пишнотілі, великі, надзвичайно привабливі жінки, пов'язані силами родючості, які тримаються за гілки квітучих дерев (символ пробудження життєвих соків природи, процвітання, запліднення та примноження сил природи-матері-землі).
Гнівний мешканець дикої природи: неприборкані якші, що живуть у глухих лісах, пустелях, диких печерах, безлюдних природних місцях джунглів, або на крутих скелях Гімалаїв, близькі до ракшасів (титанічних демонів-людожерів, які полюбляють в'ялене, сушене та копчене людське м'ясо зниклих безвісті туристів, або горе-мандрівників яким не пощастило зникнути в експедиціях). Вони капризні, агресивні, ревно охороняють свої кордони житла і можуть заплутувати, лякати, відлякувати або карати мандрівників, які порушили спокій їхніх володінь.
Також, у буддійському каноні та тантричній практиці образ якшів пройшов глибоку еволюцію. Згідно з текстами, більшість диких і небезпечних якшів були «приборкані» проповідями Будди Шак'ямуні або гнівними практиками великих духовних майстрів (як-то Майстер Падмасамбхава). Після приборкання вони склали обітницю захищати Дгарму (Дхарму, Вчення, Закон, Книгу Закону, Призначення, Шлях) і перетворилися на Дгармапал (Дхармапала) та Дварапал (вартових воріт, стражів порогу, хранителів брами, стражів закону Дхарми, стражів Колеса Закону).
В іконографії їх зображують як кремезних, титанічних, велетенських, мускулистих або огрядних воїнів із гнівним виразом обличчя, витріщеними очима, іноді з іклами, озброєних важкими булавами чи мечами. Саме цей гнівний, вогняний образ охоронця, стража-воїна, здатного знищувати перешкоди, ментальні отрути та хвороби, найчастіше використовується у тантричних практиках. Звуковий склад «яґ-ша» з'явився саме як відголосок цього архетипу Якшів, — спроба підсвідомо апелювати до сили «гнівного очищувального духу», хоча й у віддаленій від традиційного канону формі. (C)
