⏇ Духовий Центер - Авахейх ⏇

Отже, шановні пані та панове, у заголовку озвучені базові, фундаментальні категорії для вашого самопізнання, самодослідження, рефлексії та, в решті-решт, самоусвідомлення, а найголовніше, це початкове бачення своєї Телеології Свідомості, через інструмент архетипів, картинок, символів доступної Вам системи значень: "ізлюблені" вами картішки, Ленорман, Сімболон, Оракули, Таро, Руни Футарка, Руни Ісландські, Руни Британські-Нортумбрійські, Руни Тюркські, Шаманські оракули, Шаманські каміння-кристали, Геомантіка, Гексаграми Іцзин (азійське-китайське "таро", точніше азійський східний аналог "західного таро" або "Книги Тахуті" відомої вам в Азії, в якості "Книги Змін" або "Книги Іцзин"). Використовуйте графічну, символічну та семантичну систему, яка є найбільш зрозумілою вам (яка резонує, перегукується із вашим внутрішнім психічним рівнем, дзеркалом души: підсвідомим / підсвідомістю).

Розклад максимально простий і доступний для розуміння, навіть для дикої мавпи за вашим лівим вухом. Отже, запитання наступні:

№1. Якою являється (якою є) Стратегія (Стратегема) вашого втілення на цій Землі, на цій планеті, в цьому часі, в цьому просторі, в цьому тілі, в цьому житті, в цій долі.

№2. Якою являється (якою є) векторна Тактика (Тактологія), вашого практичного життя на Землі, в цьому часі, в цьому тілі, в цьому втіленні, в цьому просторі, для практичної реалізації (виконання, актуалізації, проявлення) поставленої "Стратегії Втілення".

Отже, формула для вашого розуміння наступна:
"Стратегія + Тактика = Телеологія Свідомості", (Телеологія Свідомості - як синтетичний, прихований, внутрішній фактор базової-фундаментальної ВОЛІ (!), (Мети, Маат Іб, Істини Серця, Борозни, Лінії, Телем, Вісі, Стрижня Закону).

Якщо Вам близька Германістика та Германо-Скандинавські традиції, для вашого більш точного розуміння, Ви можете використовувати термін Орльог (як прямий аналог Стратегії). Орльог - в якості "головного плану" або "головної стратегії" яка просягає собою усі життя, але саме конкретно в цьому житті, для цієї конкретної Свідомості та Особистості, Орльог виділяє свою окрему "Стратегему" або свій окремий "Погляд" на ваше поточне втілення. Який він, цей погляд вашого Орльогу? Якою являється ця "Стратегема" вашого Орльогу, для цього конкретного втілення?

Під словом "Тактика" або "Тактикологія Шляху" Ви можете розуміти термін "Вірд" - в якості практичного полотна вашої Долі оформленого і створеного для вашого практичного і конкретного життя, долі, шляху, втілення на Землі. Вірд - відповідає на запитання "Як?" або "Через який Шлях-Вектор", "через Які Дії?", "Щоб-що?", "Для чого?". Вірд співвідноситься зі значенням конкретної прикладної та практичної "Тактики" самого життя. Якщо "Орльог" це "надбудова" це "Головний Проєктний Закон", "Головна Ідея", "Головна Стратегема" для самого факту вашого втілення, тоді як "Вірд" - це кінцева схема-маршрут того, яким чином буде реалізований "Орльог".

"Вірд" або "Тактикологія", "Тактологія" показує власне кажучи, "тактово-поступальний рух" циклів (колес, орбіт, елементів, малих циклів всередині вашого Колеса Часів = Колеса Життя = Колеса Долі = Колеса Дхарми) вашого життя: Через який підхід? Через який вектор? В якій тональності? Якими шляхами та дорогами? Якими діями та вчинками? Якими прикладними інструментами? Буде реалізований та проявлений задум і архітектурний план, головна проєктна ідея "Орльога". Саме в цій рамці, в цьому контекстовому полі Ви можете розуміти і застосовувати для себе цей розклад для самопізнання та дослідження, зокрема, на скандинавських-британських рунах.

УВАЖНО (!):

№1) Стратегія походить від давньогрецького слова "στρατηγία" (strategia) - "мистецтво або функція полководця", що було утворене від "στρατός" (stratos - "військо, розгорнуте табором", "stratа" - "військовий колектив", "військова ланка ієрархії") та "ἄγω" (ago - "веду", "керую", "направляю до дії"). Буквальне лінгвістичне значення: "ведіння розгорнутого у театрі бойових дій війська". (Володар простору (держава, армія, генеральний штаб, корпорація), Простір: створення та утримання власної території, інституціоналізація, доктрина, план, архітектура системи, фундаментальний задум, панорамний, системний, архітектурний, довгостроковий). Стратегема ("στρατήγημα" — strategema) - це конкретний силовий акт полководця, військова операція, військова хитрість, дискретний алгоритм, чи-то ментальна модель, прикладний алгоритм, що реалізує стратегічний замисел через оптимізацію зусиль або дезінформацію супротивника.

№2) Тактика походить від давньогрецького "τακτικά" (taktika), іменникової форми від слова: "τακτικός" (taktikos - "це те, що стосується впорядкування, шикування"), що сходить до дієслова "τάσσω" (tasso - у значенні "розставляю, упорядковую, шикую в лави"). Лінгвістичне значення: Тактика, - це мистецтво розташування елементів (ланок, фігур на шахівниці, постів, фортець, солдатів, підрозділ у бою, партизан, індивід, споживач, тобто, тактика - як маневр, операція, хитрість, адаптивна трансформація, швидкість реакції, уловлювання моменту, використання шансу, тактичний хід (вчинок, дія) фігуркою на шаховій дошці в межах загальної стратегії шахової гри), у безпосередньому локальному просторі. Вона діє нападами, вихоплює моменти, використовує щілини в законах та правилах панівної системи. Це прояв давньогрецького типу інтелекту "μῆτις" (mêtis - "лукава практична мудрість, кмітливість") та реалізація часового моменту "καιρός" (kairos - (кайрос) "невловна мить успіху").


У тактики немає просторової автономії, бази чи можливості відмежуватися від зовнішнього середовища.

Антропологічно "тактика" є зброєю підпорядкованих верств, страт, каст, класів суспільства (споживачів, обивателів, мігрантів, робітників заводів-фабрик, звичайних громадян простого походження або низького походження крові, простолюдинів) проти стратегічного тиску інституцій (держави, корпорацій, освітніх закладів, професури, еліти, арістасів, аристократії, духовенства, інтелектуалів, родів високого народження, високої крові квінтініанства).

Етнографічно, - це проявляється через феномени "робити пА-свОєму" (пА-мОєму!): використання шпаринок в системі, езопівська мова юриспруденції, обхід законів через лазівки, обхід бюрократичних перешкод, побутовий саботаж, використання вдалого моменту.

Додатково: Тактикологія (Тактологія) - це терміни, що виникли у межах системного аналізу та структуралізму. Це наукові дисципліни, що вивчають закономірності локальних взаємодій, механіку безпосереднього контакту елементів системи та логіку адаптивної поведінки суб'єктів усередині чужих середовищ. (P.S> не плутайте значення з так званою "Тектологією", Олександра Богданова, яка є загально-організаційною наукою). Тактикологія (тактологія) — це структурна логіка "точкових рухів", "точкових ударів у часів", яка вивчає, як із суми цих малих адаптацій (дій) складається велике зміщення балансу сил.

Формула Макіавеллі: "Тактика без стратегії — це сліпе і криваве ремесло найманців, які торгують смертю. Стратегія без тактики — це безпорадна фантазія беззубого правителя, якого повалять при першому ж реальному зіткненні".

Хто має мізки, хто має розум, хто має слух та чує про що ми говоримо, - той зрозуміє наші слова, і усвідомить на власному "шляху духового воїна", чому ми в цьому матеріалі (в цій темі, в цьому тексті) використовуємо для мантичного розкладу саме ці два терміни для самопізнання та самодослідження.

"Думай-те"




А ЩОБ ІЩЕ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ СУТНІСТЬ ПОСТАВЛЕНОЇ ТЕМИ, ТА ВІДПОВІДЕЙ, ЯКІ ВИ ОТРИМАЄТЕ ВІД ВАШОГО МАНТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, МИ МОЖЕМО ВАМ ПОРАДИТИ НАСТУПНІ ЛІТЕРАТУРНІ, ДОВІДНИКОВІ ДЖЕРЕЛА (В ХРОНОЛОГІЧНОМУ ПОРЯДКУ) ДЛЯ ЧИТАННЯ, - ЦИТУЄМО:

№1. Сунь-Цзи («Мистецтво війни», V ст. до н. е.): Стратегія тут — це не збройне зіткнення, а розрахунок балансу сил космічного (Дао), природного (Небо/Земля) та людського факторів. Головна суть стратегії за Сунь-Цзи — «перемога без бою» через руйнування задумів ворога ще на етапі їхнього зародження.

№2. Секст Юлій Фронтін («Стратегеми», I ст. н. е.):Давньоримський сенатор системно класифікував стратегеми як практичні приклади прояву індивідуального інтелекту та хитрості генералів, розділивши їх за завданнями: маскування намірів, вибір місця для битви, вихід із пастки.

№3. Імператор Лев VI Мудрий («Тактика Лева», бл. 905 р. н. е.): Візантійський військовий трактат, де тактика описана як суто прикладне вчення про шикування фаланг, озброєння, маневри на полі бою та методи протидії конкретним етносам (арабам, слов'янам: русинам, русам, мадярам: фіно-уграм).

№4. «36 стратегем» (китайський канон, остаточна редакція епохи Мін): Трактат кодифікує стратегему як приховану психологічну та логічну схему, яка змушує супротивника діяти за заздалегідь визначеним сценарієм (наприклад, стратегема № 1: «Обдурити небо, щоб переплисти море» — приховування головної мети за повсякденними діями).

№5. Нікколо Макіавеллі, («Про військове мистецтво», 1521 р. «Державець» 1513 р.): Його труди, це фундаментальний міст, який зв'язав минулу воєнну практику Стародавнього Риму з раціональним політичним реалізмом Нового часу. Його праці, є жорсткою деконструкцією середньовічних ілюзій про війну. Для Макіавеллі стратегія і тактика не існують окремо від держави — вони є її хребтом. Якщо тактичний маневр легіону на полі бою є бездоганним, це свідчить про те, що державна стратегія правителя є здоровою, а закони — дієвими. Його аналіз позбавлений релігійного чи моралізаторського дискурсу: війна розглядається як чиста технологія сили, де виживає той, хто краще розрахував простір (стратегія) та жорсткіше вибудував людей у часі бою (тактика).

№6. Карл фон Клаузевіц («Про війну», 1832 р.): Перевів стратегію на рейки філософії Нового часу. За Клаузевіцом, стратегія — це «використання бою з метою війни». Вона пов'язує окремі воєнні акти з політичною метою держави.

№7. Б. Г. Ліддел Гарт («Стратегія непрямих дій», 1954 р.): Англійський воєнний історик визначив, що якщо стратегія координує всі ресурси нації задля досягнення політичної мети, то тактика — це безпосередній рух та реалізація цих ресурсів у точці зіткнення. Тактика є підпорядкованим інструментом, але саме її успіх чи крах визначає життєздатність стратегічного плану.

№8. Мішель де Серто («Винайдення повсякденності»,1980 р.): Це розрахунок або маніпуляція відносинами сили, які стають можливими лише тоді, коли суб'єкт волі та влади (підприємство, армія, державний інститут, наукова установа) може бути ізольованим від довкілля. Стратегія обов'язково постулює наявність власного місця (un propre), яке є базою для проєктування дій назовні. Вона орієнтована на простір: застовпити територію, побудувати систему, мінімізувати вплив часу через створення тривких інституцій.


Дякуємо за увагу.

Шикарний матеріал, метр Аріман! Моя пошана Вам.

безмежно вдячна вам наставник Аріман! ..я завдяки вам багато зрозуміла про себе.. ваш погляд на таро став для мене справжнім відкриттям.. я досі досліджую себе завдяки вам.. пізнаю себе справжню!