⏇ Духовий Центер - Авахейх ⏇

Корисне запитання для подальших роздумів і деякого усвідомлення "Порогу Сприйняття Антропоморфізації", як обмежувача. Чому в більшості (не у всіх, але в більшій частині відомих нам прикладів), фантастичних і фентезі творах, фільмах, книгах, серіалах, космічних епопеях, коміксах, - більшість цих витворів художнього мистецтва, описують "істот", створінь позаземної або нелюдської природи, повністю в дусі і в реакціях людської психіки? В чому справа?

Вже не говорячи про те, чому релігійні фанатики (послідовники різноманітних світових божків та духів, які чомусь, з якогось дива, вирішили, що вони "маги" та "відьми"), різноманітних культових течій, духовних течій, авраамічних релігій, дхармічних культів, малюють своїх мітичних персонажів у вигляді "людинок", статуеток якихось напів-людей, чи-то ангели, демони, духи, якісь божки, на яких ви молитесь і яким жертви приносите, - всюди зображені і уявляються антропоморфізованими? А як же ж, цих духів і божків, будуть бачити "не-люди", а якісь Дева-Сутності, або молодші служителі? А як ангелочки бачать божка-деміурґа? А як Джини бачать і сприймають свого Аллаха Тааля? Як біологічного гомініда-людинку, у чоловічому ґендері? А як валькірії бачать вашого коханого Одіна, як старого мужика з бородою із пов'язкою на правому оці? Ніколи не задумувались над цим? То-ж, починайте думати.

Отже, ми зараз не говоримо про, суто голлівудські та західні твори, так званого, "Західного Світу", "Європейського Світу" або "Колективної Америки-США", які намагаються накинути свої потерни мислення і сприйняття картинки дійсності, свої "Західні Окуляри Бачення", тотально, на всі народи планети Земля, без виключення. Ми не говоримо про сучасне, західне, художнє "мертве", "бездушне" інформаційне сміття, - так звані "Сучасні Західні Твори", або "Сучасний Західний Кінематограф", твори якого орієнтовані, виключно, на фінансовий прибуток, яскраву картинку, за рахунок певного, низького інтелектуального рівня населення, деякої, найбільш великої категорії споживачів кіно-візуального лайна. Але ж, навіть у рідкісних, мало відомих творах "Світової Художньої Культури" за межами впливу "Західної Картини Світу", - навіть у творах артхаусного формату або експериментальної театральної художньої творчості, або східної, південної, північної творчості більш старших народів, старих культур, простежується аналогічна тенденція спрощення, "олюднення", "антропоморфізації", до "загальнолюдського", "загальноприйнятного" лекала.

Де свобода думки? Де свобода творчості? Де свобода натхнення? Де свобода уяви? Де вихід за Межі Прийнятного? Де вихід за "Поріг Антропоморфізації"? Де творчий вихід за "Пороги Сприйняття" буденного примітивізму? Чим займається культурологічний геній, цих, "просвітлених творчих одиниць", "великих" вознесенних на Олімп марнославства митців, літературних, художніх, "світочів Світу цього" ? В чому справа?

Чому автори, з десятком профільних спеціалізованих "освіт", неспроможні собі уявити зовсім інші реакції, явища, патерни поведінки, цінності, ідеї, переживання іншого формату, або ж, взагалі, їхню повну відсутність у "нелюдських героїв"? Якщо навіть у межах самого людства (людської раси, людської сучасної цивілізації), серед самих людей, їхні реакції, їхній емотив, відгук психіки, переживання, сприйняття дійсності, - вкрай різняться, залежно від кожної окремої "культури (порядку)", або "менталітету" (так, "менталітет народів", "ментальні патерни націй", існують як реальне явище психічного всесвіту, якби не намагались розповідати зворотне, антропологи з політичними філософами, разом узяті).
Причому різняться вони, ці психологічні соціальні нашарування та психічні реакції людини, не лише на рівні етносів, народів, колективів, а й також, за часовою шкалою. Реакції та переживання, психологія людей, що жили в минулому, 200 років тому, і людей, що житимуть 200 років потому, після часової точки "теперішнього", - це дві величезні різниці, наче це люди, взагалі, із двох різних світів. А минуло лише, якихось 200 років, - що ж тоді казати про ще більші часові "лаги", проміжки в еволютивному часі розвитку людства? При тому, що це той же самий вид "гомінідів", "людини розумної", - бо ні в кого крила або дві зайві пари рук, не виросли!

Якщо брати територіально, у одній часовій шкалі, те що для дикунів із Африки або для жителів віддалених океанічних островів, нормально і природно в їхній культурі, те саме явище, було для жителя "Старого Світу" страшенним жахіттям, коли європейці "Старого Світу" вперше зіткнулися з дикими племенами інших континентів. Те саме явище, культури та психічної моделі, деяких інших, стародавніх народів Землі, навіть зараз, у сучасності, для жителя, так званого, "Постсовєтського Простору (15 колишніх республік СРСР)", або так званого, фантомного "СНД", або "Європейця" родом із країн "ЄС", може виглядати як незрозумілий екзистенційний жах зіткнення з біо-етно-різноманіттям сотень народів Землі, разом із їхньою неприкритою, відвертою, не табуйованою культурною спадщиною, десятків минулих "не західних", "не європейських", поколінь.

Істерика у бідолашних трапляється, протестують вони, непритомніють, морщать носи, запроваджують ліво-ліберальну цензуру в кращих традиціях фашизму, обережно "графічний контент", вікові обмеження встановлюють "150+" років і не молодше, а то ж психіка "дорослої дитяті" буде травмована, - "тут-жє-дЄті!", верещать вони дурними голосами, - "пошкодуйте маленьких діточок, зроду, 50 рочків!", від такого невимовного страхіття, множинності "чужорідних" ("не-західних") культур, із їхніми народними звичаями. Цензурують як можуть, бо психіка відключається і б'ється у конвульсіях, викидаючи із себе тонни брудної лайки, матюччя, образ, і закликів терміново всіх четвертувати, страчувати, "скасувати", "обнулити", "закенселити", і заборонити, терміново, в кращих традиціях червоного ліво-комуністичного фашизму. А то ж, як далі жити? Ось "страхітливо" то ж як, незрозуміло, невідомо.

Тобто, коротше кажучи, шкала реакцій, переживань, відгуку "Емотива", дуже істотно відрізняється навіть у межах людського виду, людської популяції, у поточному столітті, від народу до народу, і від епохи до епохи, - проглядають крізь час величезні прірви і розриви у людському сприйнятті. Тоді, виникає логічне запитання, яким чином можна проєктувати антропоморфні психічні реакції, людські та олюдненні якості, ознаки, причому, достатньо примітивні реакції "гомінідів", - (якщо судити із подій світової історії, а також, досліджень світової антропології, психіатрії, і найдавнішої науки про душу людини - "психології"), - їхні "гомінідні" переживання, сприйняття, їхній психічний відгук на дійсність, - на чужорідних створінь, істот, які "абсолютлі" , не мають до Землі та людського виду, чи-то "ссавців", жодного відношення?
Щоправда, цікаво, чому ж їм на думку не спадає така очевидність, чому творча фантазія авторів не здатна на більше? Не здатна виходити за "Межу Обумовленого Сприйняття" або за "Поріг Проєктування Антропоморфізації" яка віддзеркалює своє примітивне "олюднення" на всі речі та всі явища навколо себе? Чому вони дублюють і знову дублюють усі людські реакції та мислення? Ти створюєш сценарій, де у тебе 1000 видів позаземних цивілізацій, далі, ти показуєш їх послідовно, але кожен із цих 1000 видів істот, знову дублює психологію людини, того чи іншого земного типу психічної конструкції або емотивних патернів поведінки. В чому справа, дорогенькі наші? Увесь "Всесвіт" має обертатись навколо людини, з короною на голові? Людини, - вінця Всесвітнього Творіння? За межами пласкої і тупої "Антропоморфізації", більшої реальності не існує?

І виникає запитання, якою ж тоді має бути шкала і різниця, яка градація існує, в такому разі, поза Землею, поза межами Землі, або поза межами "олюднення" і "людського" виду? І ще одне, якщо ти у разі смерті, небезпеки, критичної ситуації для життя, можеш перетворити своє "тіло" на живу енергетичну хвилю, і за своїм бажанням перекинути себе у всесвіті на якийсь інший прошарок реальності, або перейти у інший вимір існування, за своїм наміром, свідомо і усвідомлено. Або взагалі, відправити себе подорожувати незримими просторами, у такому вигляді "енергетичної хмарності" в космосі, не маючи стабільної форми. І у твоєму народі, – це розповсюджена практика, яка вважається природним і звичним станом життя, бо вони всі це вміють робити, давно практикують, і взагалі, це ваша расова-народна особливість космічної цивілізації. Перетворювати себе на "космічну туманність". Тоді, доволі цікаво, про які ридання, емоції, істерики на тему смерті, відходу із життя, виходу зі Світу, - може вестись розмова? І чому взагалі якісь "позаземні істоти" повинні відчувати щось із цього приводу? Чому автори "Зоряних Космічних Епопей", "Космічних Опер", "Космічних Саг", фантастичних пригод у надгалактиках та універсумах, не припускають, що існують народи без смерті, без почуттів, без емоцій, без душі, - апріорі?

Де ваша творча фантазія, за межами плаского олюднення, всіх явищ у природі?
Ми можемо пригадати лише кілька творів фантастичної тематики, де авторам (не без допомоги натхнення ідей із духового плану) вдалося вийти за межі цієї набридлої до оскомини антропоморфності, і перестати олюднювати все навколо у своїх творах і персонажах. Від квіточок і жучків, кішечок і собачок, мітологічних персонажів, богів, дияволів, до "прибульців", іншопланетян, які випередили молоденьку "людську цивілізацію" на мільярди років своєї космічної еволюції.

P.S. До речі, ці твори, де не оспівувалась "олюдненість" персонажів, - провалилися, не мали публічного успіху, були розкритиковані, тобто, економічно виявилися збитковими, ідеї не знайшли відгуку у масової авдиторії, але вони стали популярними у вузьких колах "поціновувачів" магічного, духовного, орфічного мистецтва. Насправді, цей факт, є удосталь показовою ксенофобією або підсвіченим "Почуттям Чужинця", - куди ж без нього, в людській-то расі!

Поміркуйте над сказаним, дайте собі час на усвідомлення цього тексту, щоб у подальшому, намагатись виходити за межі і розвиватись далі окреслених "Порогів" та "Проєктивних Механізмів" вашої ментальної прошивки. Бо ваше сприйняття, - обмежує вас окресленим парканом, як мавпу в зоопарку. Переступайте крізь ваші обмеження, якщо Ви, як наші шановні учні та маги, шукаєте Свободи від цієї божевільні, від цієї земної тюряги та ментальної казенки.

Дякуємо за увагу.

Добрий день. Актуальний матеріал. Дякую Вам, метр Аріман, за нагадування! З побажанням миру, брат Іван.