Автор: Майстер Аріман
Що не так з російською мовою?
В чому полягає її внутрішня природа?
Ми трохи доповнимо цю філологічну лекцію Максима Продеуса, зі свого боку, через погляд магічної доктрини, для якої всі мови - є живими істотами-механізмами, живими-самостійними конструкціями які мають своє буття на певному плані існування ідей, а також на субментальних планах існування , - в буквальному сенсі сказаного нами. Мови мають свою абсолютну реальність буття, свої зародки та зернятка (Ши), свої ядра та структури, свої поля та архітектуру, свою матрицю та механізми роботи як живі сфери-організми, - те саме в буквальному (а не казковому, мітологійному, або художньому значенні) стосується будь якої мови та мовного глобального простору. Мова це не засіб спілкування або передачі інформації, - це живий інструмент кодування уваги та плетіння реальності, побудови полотна того, що Ви бачите перед собою на екрані життя.
М. Продеус у своїй відео-лекції озвучує все те, про що колись казала і писала наша сестра, Майстриня Айлайлесс. Російська мова це ментальний паразит, з величезним бар'єром та спротивом до інших мов-культур, воно або блокує їх, або зжирає та асимілює інші мови-культури під себе. Це штучно створений паразит, прошивка якого дійсно може обмежувати можливості ментальні людини, і прошивати її під певною призмою. Тобто російська мова штучна-синтетична, вона викривлена та нелогічна, в ній порушення семантичних та сенсових рядків, і це дає певне, ментальне викривлення загалом, якщо людина взагалі не знає інших мов окрім російської - як базової мови прошивки психо-ментальних шарів особистості. Це мова консервації певної , її еталон, її жива матриця - не дружня до інших мов (культур, народів) , основна задача російської мови це поглинання або обмеження.
Це дуже молода мова, а тому вона вкрай агресивна, як всі штучні молоді мови яким трохи менше 300 років.
Зараз на хвилі відмови українців від російського ментального простору та російської мови, мовної прошивки, - багато людей почали помічати , що виявляється їм значно простіше та легше стало вивчати або розуміти іноземні мови. Це пов'язано саме з тим, що відбувається дезінтеграція чужого елементу з українського ментального простору, російський елемент редукується або замінюється європейськими елементами , і це оновлює ментальний простір мовний загалом. А через це спадають ті блокування та кордони, що встановлювалися російською мовною прошивкою.
Це саме той ефект, коли чужинська прошивка паразита, не може здійснювати блокування до іноземних та інших мов-культур, але вже не може і паразитувати або поглинати ментальні сили, або поглинати інші мови-культури під свою ментальність. Тому простір очищується , і розгорається, що дає величезні можливості для вивчення будь яких іноземних мов, для носіїв української мови. Такий собі спалах відродження, оновлення, та очищення.
Для російської мови (яка є облігатно-патогенним хижаком за природою) це період голодування, скочування зі сцени, деградація, скочування у минулий час, - відставання від світу, затримка у розвитку від загально світового, варваризація, а для української мови навпаки, відновлення джерел сили і реінтеграція в український простір та реінтеграція ментальностей людей в українську матрицю). На день української мови та писемності проводилося достатньо роботи для відновлення матриці, та її активації. Сильніше за все, цей процес відчувають мешканці Україні, - значно слабше його відчувають люди які живуть в інших світах (країнах, часових циклах, мовних матрицях інших народів, з іншою оптикою, на інших теренах, землях, в інших мовних кодуваннях), біженці, вимушені переселенці що виїхали за кордон України. Вони відчувають хвилю "минулим числом", з відставанням у часі. Бо вони вже живуть не в Українському світі, і знаходяться в інших ментальних та ідеологічних кордонах, в інших часових циклах, в іншому суспільному договорі, тому "український час" для них зупинився і застиг на тому проміжку, у ту мить - , коли вони виїхали з України , і неважливо коли була хвиля еміграції-біженства у 1920, 1940, 1991, чи 2022 - час зупиняється на цьому фрагменті, фіксується ця Часова Маска, з прив'язкою конкретного простору до конкретного часу, як певне кліше сприйняття. Тому людина яка живе за кордонами України (живе в інших світах та ментальностях), відстає від внутрішніх духовно-ментальних процесів які відбуваються всередині самої України, - вона ловить їхнє відлуння, але частково.
Це якщо з магічної та теургічної світоглядової позиції, говорити про те, що відбувається на психічно-ментальному тонкому плані Українського Собору, - з погляду на те, що озвучує Продеус у своєму аналізі. Пречудово, що люди починають усвідомлювати самі ці тонкощі, навіть без надскладного, глибинного, езотеричного, без традиційно академічного - погляду Магічної Доктрини (Маґонії), на мовні процеси, як фізичних планів (соціяльного світу людей), так само й інших рівнів реальності на Землі.

Словотвір також бажає кращого.
Порушення ланцюжків мовно-лексичного сенсаїзму.
Те саме порушення відбувається в ментальних процесах (будь які форми викривлення, спотворення, брехні, неможливості називати речі своїми іменами, маніпуляції, підміни понять, мутації значень та сенсів, розмиття фундаментальних заснов або хтонічних-земляних понять та явить базових), якщо людина не вивчає інші мови, але інтегрується повністю з російською мовною матрицею з самого народження. Те королівство викривлених дзеркал, що ми спостерігаємо в російському середовищі, в російському інформаційному, соціяльному, психічному, магічному, духовному просторі, - в російському дискурсі публічному, в російській соціальній угоді, - це наочний доказ того, про що тут йде мова. Це наочний приклад, концентрований, - тих процесів, значення яких ми озвучуємо в цьому цій невеличкій нотатці.
Вони (носії мовної матриці) стають схильні називати Жабу - королевою, рушницю - чарівною паличкою, Війна - це мир, Свобода - це рабство, Качка - це павич, Змія - це собачка, Брехня - це спасіння, Гроші - це щастя, Лікар - це Врач.
І в такому ж дусі, бо сама мовна ментальна матриця за своєї природою схильна до цього (це не політична категорія, це категорії абсолютних цінностей гуманітарних, які формують світоглядові позиції, це мовне явище не пов'язане з діяльністю якогось президента або політика, але має величезну тривалість в століттях та епохах, яка сформувала певну психічну-ментальність народу), і якщо вона інтегрується в ментальну прошивку людини, вона дає певний вплив на психічне поле, свідомість, призму сприйняття, реакції, поведінку, мислетворення, план почуттів або душевний-емпатичний план та його реакції (відсутність емпатії, нерозвиненість вищих морально-етичних якостей психо-астрального прошарку душі).
Окрім цього, російська мова несе із собою сукупну базу-прошивку (навантаження) всіх носіїв російської мови, - вона за своєї природою хижака-паразита абсолютного, не має прив'язки до конкретної землі, етносу, автентики, фундаментів або конкретного народу який виростає з конкретної землі (як більшість всіх народів), - її природа така, що не бачить кордонів взагалі.
Тобто для російської мови, з одного боку, всі мови та всі культури навколо це вороги-конкуренти, вона ставить багато запобіжників та ментальних блоків на все "іноземне" в мовному плані айдентики та ідентичності, - але одночасно зі своєї сторони, зі своєї позиції як хижака, вона не бачить і не визнає, не відчуває будь яких чужих кордонів. Ані мовних кордонів, ані кордонів державних, ментальних кордонів, морально-етичних кордонів, психічних кордонів, - вона повністю хижацька та паразитарна, експансивна (бо це мова імперії, створена за часів імперії, позиція російської мови - це домінатикс, домінація, пригноблення, захоплення, пожирання, хижацтво, лідерство, поглинання всіх інших мовних тіл та конструкцій, зараження та захоплення простору, носії мовної прошивки).
Російська мова не має прив'язки до землі, хтоники, традиції, народу, етносу, кордону, - її задача це захоплення іншого та інтеграція або експропріація його під себе, під свою мовну-матрицю, під своє ядро ментальне, під своє єдине-ментальне тіло. Тому носії російської прошивки мовної так само мають величезні проблеми із особистими кордонами та кордонами інших людей , з будь якими культурно-етичними поняттями кордонів, відсутністю будь якої культури або Етосу (це озвучує також Андрій Павленко, але з політологічної точки зору політичного філософа , і ми погоджуємося з думкою Павленко як фахівця). Але ця політична проблематика людини "російського світу", це лише наслідок відображення російської мовної природи: відсутність кордонів; неповага; знецінення; захоплення; викривлення; підміна понять; розмиття фундаментів; відсутність берегів, відсутність визначення або фундаменту-землі-основи як Еросу-Життя-Творчості-Творіння-Майбутнього-Розвитку-Амбіції, - бо російська матриця це над-національна над-будова, яка прагне отримати універсальний світовий статус (але їй не вистачає коріння, коренів, землі, етніки, основи, кровної складової, спадкової, етно-національної, націоналістичної бази).
Російськомовні люди або росіяни, носії лише 1 російської мови як домінантної, мають величезні проблеми з поняттям психологічних, особистих, персональних кордонів, поваги, цінностей, етики, культури, розуміння елементарних і простих речей пов'язаних з ідентичністю та айдентикою, власним та особистим простором, своїм та чужим, позицією Господаря та Раба (Слуги).
Усвідомленням Кордонів своїх власних, так само й кордонів інших людей (рідних, близьких, дітей, родичів, колег, сусідів) , інших народів, інших країн, інших культур, інших правил, інших соціумів, будь чого іноземного та іншого. Для цієї мовної матриці в її параметрах існування, кордонів не існує або ці кордони легко порушуються, легко зсуваються та захоплюється інший простір. Це явище пов'язано також із самою природою російської ментальної мовної матриці, самого її ядра, що має віддзеркалення в ментальній прошивці носія російської мови як домінативної.
Це не мова: "бізнесу, міжнародного спілкування, або мова поезії , або мова кохання, або мова опери, це не мова філософії, не мова юриспруденції". Російська ментальна мовна матриця: це - мова ,за своєї природою, імперіалізму, націонал-імперіалізму (нацизму), поглинання, експансії, захоплення, пригноблення, пригнічення, порушення чужих кордонів, хижацтва, експропріації. Ця мова має вірусну-патогенну-хижацьку природу (абсолютну) за своєю живою формою ментальною, за своєю будовою. Вона дуже пластична, дуже адаптивна, але при цьому незмінна, як нафта або ртуть, вона поглинає, захоплює, але не входить у реакцію взаємного синтезу, вона залишає за собою домінант. Те саме стосується психічних процесів ядерних росіян, або носіїв мови, у її еталонній формі, - Ви можете переконатися в істинності цих тверджень, навіть без будь яких магічних здібностей або магічної освіти, достатньо лише проводити спостереження за росіянами та російським інформаційним-освітнім-ментальним простором, щоб побачити те, як матриця протягом століть відіграє себе у багатьох московських поколіннях.
Сподіваємося, завдяки цьому матеріалу, Вам буде трохи краще зрозуміло, що відбувається в магічно-духовному та ментальному всесвіті у аспекті Мовного Питання, - і чому саме зараз прийшов час позбавлятися від російської мови, , разом з прошивкою російської ментальної матриці. Тобто ставати цілісними у собі, повертатися до своїх коренів ідентичності та ідентифікації (до себе, до своєї етніки та автентики, до своєї природи, час вирішувати Хто Ви, Як Вас звати, Де Ви перебуваєте , де Ви народилися, Якого Ви роду, Якої Ви крови, Кому Ви служите, Кому Ви вірите, Куди Ви йдете), - до своєї стародавньої української хтоники, до власних мовних матриць , які оживають знову, як сторіччя й тисячоліття тому.
Дякуємо за увагу.


